Київський національний університет імені Тараса Шевченка Система електронного навчання філософського факультету

Дисципліна «Філософія» є базовим нормативним курсом для студентів гуманітарних факультетів, що викладається протягом одного семестру в обсязі 4 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS), або 120 годин аудиторних занять (30 годин – лекцій, 30 годин – семінарських занять, 60 годин – самостійна робота) і закінчується іспитом/заліком.

Метою навчальної дисципліни «Філософія» є створення умов для самостійного осмислення студентами існування та розвитку природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Філософія завжди апелювала до мислення людини як до вміння формувати уявлення та знання про світ і місце людини в ньому. Як саме мислення філософія – це не стільки результат, що закріплюється у формі чітких і виважених положень, скільки процес, якому належить навчитись. Це вміння мислити можна здобути лишень у процесі філософської освіти через діалог із мислителями минулого та сучасності, через діалог студента та викладача.

Мета дисципліни – оволодіти комплексом знань про сутність та зміст культури міжнаціональних відносин. Сформувати «мультикультурну» особистість в полікультурному середовищі. Навчити студентів коректному спілкуванню при міжкультурних та міжнаціональних контактах, самостійно аналізувати та уникати міжособистісних конфліктів в процесі спілкування з представниками інших націй і культур.

Викладач доц. Левченюк Євгенія Вікторівна

Дисципліна «Філософія» є базовим нормативним курсом для студентів гуманітарних факультетів, що викладається протягом одного семестру в обсязі 4 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS), або 120 годин аудиторних занять (30 годин – лекцій, 30 годин – семінарських занять, 60 годин – самостійна робота) і закінчується іспитом/заліком.

Метою навчальної дисципліни «Філософія» є створення умов для самостійного осмислення студентами існування та розвитку природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Філософія завжди апелювала до мислення людини як до вміння формувати уявлення та знання про світ і місце людини в ньому. Як саме мислення філософія – це не стільки результат, що закріплюється у формі чітких і виважених положень, скільки процес, якому належить навчитись. Це вміння мислити можна здобути лишень у процесі філософської освіти через діалог із мислителями минулого та сучасності, через діалог студента та викладача.

Навчальна дисципліна «Політичні проблеми соціального управління» є дисципліною вільного вибору студента, викладається на ІІІ курсі бакалаврату  (спеціальність «Політологія»). Навчальна дисципліна "Соціально-політичне управління" є обов’язковою дисципліною для студентів освітніх програм «Державна служба» та «Публічне управління та адміністрування» (спеціальність "Публічне управління та адміністрування"), викладається на I курсі магістратури.  Метою є формування у студента базового рівня управлінського знання. У межах дисципліни студент має змогу познайомитися із основними поняттями та положеннями загальної теорії управління, засвоїти зміст поняття соціального управління та з’ясувати специфіку двох аспектів політичного управління. Акцент зроблений на технологіях (з урахуванням інтервалу їх дієво-практичної спроможності) формування тих моделей поведінки і свідомості людини, які дозволяють забезпечувати політичну легітимність.   

Навчальної дисципліни «Філософія науки і інновацій» є складовою освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «доктор філософії». Вона належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін аспірантури (ОНД.02) і викладається українською мовою на першому році навчання.

Структурно дисципліна «Філософія науки і інновацій» складається із двох змістовних частин. Перша змістовна частина має назву «Сучасна світова філософія: теоретико-методологічні і духовно-практичні виміри». У ній висвітлені фундаментальні стратегії філософської науки, які вплинули на розвиток гуманітарного знання та постають важливим підґрунтям для сучасних соціогуманітарних досліджень.

Для опанування дисципліни здобувач має знати: сучасний зміст основних категорій філософської науки, особливості формування філософських методів та суміжних з нею методів гуманітарних наук, специфіку методологічних стратегій в умовах сучасного соціогуманітарного дискурсу. Здобувач має вміти: концептуально використовувати філософські поняття і категорії у якості джерел формування інструментарію гуманітарного знання, критично осмислювати усталені підходи та ідеї, виокремлювати і характеризувати межі теоретичного і практичного у власних наукових дослідженнях. Здобувач має володіти навичками: наукового аналізу та категоріально-концептуального мислення, застосування складних соціогуманітарних підходів у наукових дослідженнях.

Метою дисципліни постає формування у здобувачів компетенції щодо практичного застосовування сучасних філософських знань у процесі виконання комплексних наукових досліджень.

«Геополітика» є нормативною навчальною дисципліною, що читається на першому курсі магістратури (спеціальність «Політологія») і має за мету забезпечити формування у студента базового рівня геополітичного знання за рахунок вдумливого і осмисленого читання першоджерел (тексти додаються). Тим самим у межах курсу студент має можливість не лише засвоїти зміст основних положень та концепцій геополітики, а й познайомитися з поняттями і темами, які, зазвичай, лишаються на периферії навчальної літератури. А саме: «помста географії» та «помста геополітики», «хартленд у цілях стратегічного призначення» (Хелфорд Макіндер) і «відчуття кордону» (Карл Хаусхофер), зв’язок геополітики з державно-управлінською діяльність та обумовленість геополітичної проблематики рівнем розвитку технологій тощо. Студенту пропонується відшукати точки дотику між проблематикою українських геополітичних концепцій кінця XIX-го - початку XX-го століття та поняттями, що були уведені в геополітичний дискурс Хелфордом Макіндером; поміркувати над зв’язком «хартленду в цілях стратегічного призначення» та українським сьогоденням; осмислити концепти «Великої Європи» та «Східної Європи» з огляду на перебіг сучасних євроінтеграційних процесів; подискутувати з приводу «архаїчності» та «застарілості» геополітичного знання.

Викладач доц. Товмаш Дмитро Анатолійович

Дисципліна «Філософія» є базовим нормативним курсом для студентів гуманітарних факультетів, що викладається протягом одного семестру в обсязі 4 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS), або 120 годин аудиторних занять (30 годин – лекцій, 30 годин – семінарських занять, 60 годин – самостійна робота) і закінчується іспитом/заліком.

Метою навчальної дисципліни «Філософія» є створення умов для самостійного осмислення студентами існування та розвитку природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Філософія завжди апелювала до мислення людини як до вміння формувати уявлення та знання про світ і місце людини в ньому. Як саме мислення філософія – це не стільки результат, що закріплюється у формі чітких і виважених положень, скільки процес, якому належить навчитись. Це вміння мислити можна здобути лишень у процесі філософської освіти через діалог із мислителями минулого та сучасності, через діалог студента та викладача.

Хоменко Ірина Вікторівна

Prof. Vadym Tytarenko

Топчій Оксана Василівна

    Шабуніна Вікторія Віталіївна

Петренко Сергій Володимирович

Приходько Володимир Володимирович

ПавловаО.Ю.

Історія світової  культури 2  семестр

Шашкова Людмила Олексіївна

Хоменко Ірина Вікторівна

Хоменко Ірина Вікторівна

Руденко Сергій Валерійович

Колотілова Наталія Андріївна

Хоменко Ірина Вікторівна

Руденко Сергій Валерійович

Курс Українська та зарубіжна культура для студентів зачної форми навчання Інституту права (3 та 4 семестри)

Ляшенко Ірина Валеріївна

Естетика для спеціальності "філософія" бакалаврського рівня